Цікавинки

Пшениця — дуже давня культурна рослина. її вирощують по над 10 тисяч років. Зернівки пшениці постійно знаходять під час розкопок перших поселень людини. У пірамідах єгипетських фа­раонів також знайдено пшеничні зерна, схожі на зерна сучасної пшениці.

Пшениця — важлива зернова культура. Виробництво пшениці має становити близько половини загаль­ного виробництва зерна в нашій країні. Особливо велику увагу запропоновано звернути на підвищення урожайності і якості цін­них сортів пшениці, з яких можна виготовляти високоякісний хліб, макарони, крупи і т. ін., на скорочення втрат під час збиран­ня і зберігання зерна.

На земній кулі налічується більш як 20 видів пшениці. Кож­ний вид має багато сортів. Але всі види і сорти пшениці мають спільні ознаки.

ХЛІБНА ПОДОРОЖ

    Хліб - один з основних продуктів харчування людини. Потреба в ньому становить від 300 до 500 г на добу, залежно від віку людини, характеру праці. Цінність хліба в тому, що він містить майже всі поживні речовини, необхідні людині. Важливим показником біологічної цінності хліба є вміст у ньому вітамінів. Хліб — основне джерело вітамінів групи В, РР, Е. З мінеральних речовин у ньому є фосфор, кальцій, залізо, магній та ін. Хліб відрізняється від багатьох інших продуктів харчування тим, що добре засвоюється організмом. Енергетична цінність хліба досить висока. Так, 100 г хліба забезпечує близько 35 % потреби організму  в енергії. 

Хлібна подорож

А ви знаєте, який хліб їдять у різних країнах?Хліб- це просто вода та борошно? Якби це було так, то наші булочні виглядали б досить скромно. Існують сотні і тисячі рецептів хліба, різних за щільністю, смаком, формою і розмірами.Як виникають різні сорти хліба? По-перше, це залежить від вибору інгредієнтів - борошно чи крупа? Рафіноване чи обдирне? Пшениця, жито чи кукурудза? Цільнозернова чи перемелена? На воді, на маслі або ж на молоці? І, нарешті, вправність ... Не просто так кращі багети, наприклад, готуються у Франції, незважаючи на експорт технологій!Який хліб куштують у Північній і Південній Європі? Французи, наприклад, просто шаленіють від пшеничного борошна. Воно обіймає перше місце у процесі випічки хліба у Франції, тоді як Північна Європа віддає перевагу борошну із жита.  У Німеччині найбільшою популярністю користується пумпернікель - чорний хліб із жита й патоки з дуже щільною м'якушкою. 
У Швеції популярні цільнозернові хліба (з ячменю, жита, солоду), також дуже відомий шведський (або полярний) хліб, що випікається з житнього і пшеничного борошна без дріжджів. Виходять хлібні коржі, дуже тонкі, але надзвичайно м'які, трохи підсолоджені, ідеальні для приготування сандвічів.
Ближче до півдня Європи в хлібопекарнях все рідше зустрічається жито, воно поступається місцем оливковій олії. У багатьох середземноморських країнах саме вона використовується для випічки м'якого, запашного і соковитого хліба. Так, в Італії випікають хліб фокачча - тверді коржі з сіллю та оливковою олією, прикрашені травами, оливками, сиром. Фокачча є вдалим доповненням до будь-якого столу. На сході Середземномор'я особливою популярністю користується хліб пита. Круглі порожнисті коржі пасують до всіх страв.
У країнах Магрибу для виготовлення хліба використовується пшенична крупа. Іноді в неї додають оливкове масло, щоб спекти коржі. Наприклад, хліб матло (круглий подовий хліб), тамтун (кабильський хліб на дріжджах) і мсеммен (марроканскій плаский хліб). Рецепти в різних країнах відповідно різняться між собою. Також в Африці популярний хліб з місцевих різновидів злаків: маніоки, сорго, патата та інших.В Азії теж люблять хліб ...Незважаючи на турботу про фігуру, народи Азії щодня вживають хліб, навіть з рисом і макаронами. Цей хліб м'якший, ніж у Франції, і в Японії він використовується для приготування тостів та сандвічів.В Індії та сусідніх країнах існує знаменитий НААН - плаский бездріжджовий хліб із пшеничного борошна. Найвідоміший його різновид - НААН із сиром, але його ще готують із додаванням трав і цибулі. Маленькі млинці чапаті також підходять до будь-яких страв.Латинська Америка вірна своїм традиціям ... Мешканці Центральної Америки в основному вживають тортилії, кукурудзяні коржі, які їдять уже протягом не однієї сотні років. Їх можна їсти як самостійну страву, як заміну хліба або загортати в них різні начинки, наприклад, тако. Також користується попитом хліб дульче. Це щось середнє між хлібом і булочкою. 
У Південній Америці перемішалися колоніальні звички та індіанські традиції: великі міста шаленіють від хліба європейського типу, а в селах надають перевагу більш грубому хлібові. Так, у Чилі традиційний хліб називається мілкао, готується він на основі картоплі. Болівійські ринки також рясніють хлібами всіх видів: марракетас, сарнітас, емпенадас, боллос і багато-багато інших ...А що їсть Північна Америка?У Канаді і в США популярні європейські пшеничні сорти хліба, також користуються попитом італійські та єврейські хліба. Але особливо жителі північних штатів у захваті від м'якого хліба на молоці або на маслі. В наші дні різні сорти хліба можна знайти всюди: «французькі» багети - у Китаї, фокаччу - в Аргентині, а чорний німецький хліб - у супермаркетах Росії, поряд з тортилією, живий хліб - в Україні.

У Швеції популярні цільнозернові хліба (з ячменю, жита, солоду), також дуже відомий шведський (або полярний) хліб, що випікається з житнього і пшеничного борошна без дріжджів.Виходять хлібні коржі, дуже тонкі, але надзвичайно м'які, трохи підсолоджені, ідеальні для приготування сандвічів.

 

Ближче до півдня Європи в хлібопекарнях все рідше зустрічається жито, воно поступається місцем оливковій олії. У багатьох середземноморських країнах саме вона використовується для випічки м'якого, запашного і соковитого хліба. Так, в Італії випікають хліб фокачча - тверді коржі з сіллю та оливковою олією, прикрашені травами, оливками, сиром. Фокачча є вдалим доповненням до будь-якого столу. На сході Середземномор'я особливою популярністю користується хліб пита. Круглі порожнисті коржі пасують до всіх страв.

У країнах Магрибу для виготовлення хліба використовується пшенична крупа. Іноді в неї додають оливкове масло, щоб спекти коржі. Наприклад, хліб матло (круглий подовий хліб), тамтун (кабильський хліб на дріжджах) і мсеммен (марроканскій плаский хліб). Рецепти в різних країнах відповідно різняться між собою. Також в Африці популярний хліб з місцевих різновидів злаків: маніоки, сорго, патата та інших.

В Азії теж люблять хліб ...

Незважаючи на турботу про фігуру, народи Азії щодня вживають хліб, навіть з рисом і макаронами. Цей хліб м'якший, ніж у Франції, і в Японії він використовується для приготування тостів та сандвічів.

В Індії та сусідніх країнах існує знаменитий НААН - плаский бездріжджовий хліб із пшеничного борошна. Найвідоміший його різновид - НААН із сиром, але його ще готують із додаванням трав і цибулі. Маленькі млинці чапаті також підходять до будь-яких страв.

Латинська Америка вірна своїм традиціям ... 

Мешканці Центральної Америки в основному вживають тортилії, кукурудзяні коржі, які їдять уже протягом не однієї сотні років. Їх можна їсти як самостійну страву, як заміну хліба або загортати в них різні начинки, наприклад, тако. Також користується попитом хліб дульче. Це щось середнє між хлібом і булочкою. 

У Південній Америці перемішалися колоніальні звички та індіанські традиції: великі міста шаленіють від хліба європейського типу, а в селах надають перевагу більш грубому хлібові. Так, у Чилі традиційний хліб називається мілкао, готується він на основі картоплі. Болівійські ринки також рясніють хлібами всіх видів: марракетас, сарнітас, емпенадас, боллос і багато-багато інших ...

А що їсть Північна Америка?

У Канаді і в США популярні європейські пшеничні сорти хліба, також користуються попитом італійські та єврейські хліба. Але особливо жителі північних штатів у захваті від м'якого хліба на молоці або на маслі. 

В наші дні різні сорти хліба можна знайти всюди: «французькі» багети - у Китаї, фокаччу - в Аргентині, а чорний німецький хліб - у супермаркетах Росії, поряд з тортилією, живий хліб - в Україні.